четвер, 5 січня 2012 р.

Де почитати про біржі?

Про біржі, а саме про біржу ПФТС можна почитати на сайті ПФТС. Але я рекомендую інший цікавий сайт про Фондовий ринок України: http://ukrfondrinok.com/.
Хоч цей сайт ще молодий, але там знайдете багато цікавої інформації про брокерів, біржі, фінанси, акції, аналітику та фондовий ринок в цілому.

Але хочеться відмітити, що зараз популярною є Українська біржа. На цій біржі найбільша ліквідність та вже наявний строковий ринок, де можна заробляти гроші як на рості ринку так і на його падінні.

А ще я рекомендую купити курс Як інвестувати в акції та заробляти понад 100% річних: http://ukrfondrinok.com/blog/zaroblyaty-100-richnyh/.
Цей курс написаний практикуючими тейдерами, які довгий час працювали (і зараз працюють) на Українській біржі. Саме їхні корисні поради допоможуть Вам заробити гроші на Фондовому ринку. Автори цього курсу Олександр Циглін і Дмитро Циглін мають великий практичний досвід як на іноземних біржах та і на українських. Майте на увазі, що практичних порад Ви не отримаєте в Університетах, де викладають викладачі, які немають ніякого практичного досвіду.
Опубліковано о 1 коментар:
Мітки: , ,

вівторок, 21 жовтня 2008 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про акціонерні товариства

ЗАКОН УКРАЇНИ Про акціонерні товариства

Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 86. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між акціонерами

1. Майно акціонерного товариства, що ліквідується, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється ліквідаційною комісією між акціонерами в такій черговості:
у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
у другу чергу — вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу — вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
у четверту чергу — виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
у п’яту чергу — виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
у шосту чергу — виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;
у сьому чергу — виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
у восьму чергу — розподіл майна між акціонерами — власниками простих акцій товариства пропорційно кількості належних їм акцій;
у дев’яту чергу — всі інші вимоги.

2. Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами — власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.
У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумі вимог (кількості належних їм акцій), що належать кожному кредитору (акціонеру) цієї черги.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 85. Ліквідація акціонерного товариства

1. Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство утворювалося, або після досягнення мети, з якою воно утворювалося, у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.

2. У разі коли на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 86 цього Закону.

3. Питання про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори.

4. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства.

5. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило існування, з дати внесення до Єдиного державний реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення товариства.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 84. Перетворення акціонерного товариства

1. Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням діяльності та передачею всіх його прав і обов’язків юридичній особі-правонаступнику згідно з передавальним актом.

2. Наглядова рада акціонерного товариства, що перетворюється, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи-правонаступника.

3. Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи-правонаступника.
Учасники створюваної при перетворенні нової юридичної особи ухвалюють на своєму спільному засіданні рішення про затвердження засновницьких документів такої юридичної особи і обрання (призначення) органів управління відповідно до вимог законодавства.

4. Розподіл часток (паїв) юридичної особи-правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється.
Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуплені цим товариством.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 83. Виділення акціонерного товариства

1. Виділенням акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділення, без припинення діяльності такого товариства.

2. Наглядова рада акціонерного товариства, з якого здійснюється виділення, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів товариства питання про виділення, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства самим товариством, з якого здійснюється виділення) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.

3. Загальні збори акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, ухвалюють рішення про виділення, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства товариством, з якого здійснюється виділення) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.
Загальні збори акціонерів кожного створюваного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення його органів.

4. У разі коли розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, з якого здійснено виділення, а обсяг прав власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігається, отримання висновку оцінювача стосовно плану виділення не вимагається.
Не підлягають конвертації акції товариства, з якого здійснюється виділення, викуплені цим товариством.

5. Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділення, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділення, перед виділенням, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділення.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 82. Поділ акціонерного товариства

1. Поділом акціонерного товариства визнається припинення діяльності товариства з передачею усіх його прав та обов’язків більше ніж одному новому товариству-правонаступнику згідно з розподільним балансом.

2. Наглядова рада акціонерного товариства, що припиняється шляхом поділу, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про припинення товариства шляхом поділу, порядок і умови поділу, створення товариств-правонаступників і порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільного балансу.

3. Загальні збори акціонерів товариства, що припиняється шляхом поділу, ухвалюють рішення про припинення товариства шляхом поділу, порядок і про умови поділу, створення нових товариств, порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільного балансу. Загальні збори кожного створюваного товариства ухвалює рішення про затвердження статуту і утворення його органів.

4. У разі коли розміщення акцій товариств-правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі товариства, діяльність якого припинилася внаслідок поділу, кожний його акціонер отримує акції кожного товариства-правонаступника, а всі права власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігаються, отримання висновку оцінювача стосовно плану поділу не вимагається.
Не підлягають конвертації акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, викуплені цим товариством.

5. Товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого товариства-правонаступника. Якщо товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, вони несуть солідарну відповідальність між собою.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 81. Приєднання акціонерного товариства

1. Приєднанням акціонерного товариства визнається припинення діяльності товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усіх його (їх) прав та обов’язків іншому товариству-правонаступнику.

2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що приєднується, виносить на затвердження загальними зборами акціонерів товариства, що бере участь у приєднанні, питання про приєднання і про затвердження договору про приєднання. Наглядова рада товариства, що приєднується, виносить також на затвердження загальних зборів акціонерів питання про затвердження передавального акта.

3. Спільні загальні збори акціонерів товариств ухвалюють рішення про внесення змін до статуту та, у разі потреби, з інших питань. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів визначається договором про приєднання.

4. Якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належить понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і приєднання не тягне за собою змін у статуті товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою. У такому разі підготовка пояснень до умов договору про приєднання та отримання висновку оцінювача стосовно договору не вимагається.

5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які викуплені цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 80. Злиття акціонерних товариств

1. Злиттям акціонерних товариств визнається виникнення нового товариства-правонаступника з передачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов’язків двох або більше товариств одночасно з припиненням їх діяльності.

2. Наглядова рада акціонерного товариства виносить на затвердження загальними зборами акціонерів кожного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, затвердження договору про злиття, статуту товариства, створюваного в результаті злиття, затвердження передавального акта.

3. Утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.

4. Не підлягають конвертації акції товариств, діяльність яких припиняється внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом.

5. При злитті товариств всі права і обов’язки кожного з них переходять до товариства-правонаступника відповідно до передавального акта.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 79. Захист прав кредиторів у разі припинення акціонерного товариства

1. Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, виділення або перетворення, а у разі припинення шляхом злиття або приєднання — з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов’язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне товариство зобов’язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.

Повідомлення про припинення акціонерного товариства повинне містити повне найменування товариств, що беруть участь у припиненні, та всіх юридичних осіб-правонаступників, форму припинення та передбачувану дату завершення припинення.

2. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. Злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити правонаступника припиненого товариства, юридичні особи, створені в результаті припинення, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями припиненого товариства перед його кредиторами.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 78. Договір про злиття (приєднання) акціонерних товариств та план поділу (виділення, перетворення) товариства

1. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділення, перетворення), які повинні містити:

1) повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у припиненні;
2) порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат їх власникам;
3) відомості про права, які надаватимуться юридичною особою-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів.

2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, повинна підготувати для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення).

3. Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинна отримати висновок оцінювача щодо умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення) такого товариства. Цей документ повинен містити висновок щодо обґрунтованості методів визначення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів і сум можливих грошових виплат їх власникам.
Товариство, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з висновком оцінювача під час підготовки до загальних зборів.

4. За поданням наглядової ради загальні збори кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, вирішують питання про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення), а також про затвердження умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення), передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та виділення).

Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні бути ідентичними.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 77. Припинення акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

2. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
У випадках, передбачених законодавством, поділ товариства або виділення з його складу одного чи кількох товариств здійснюється за рішенням уповноважених державних органів або за рішенням суду.

3. Акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) юридичної особи-правонаступника та розподіляються серед її учасників.
У разі виділення акції товариства, з якого здійснюється виділення, конвертуються в акції цього товариства і товариства, що виділилося, та розміщуються серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення.
Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у припиненні, власниками яких є акціонери, які звернулися до товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та яким товариство не відмовило в задоволенні вимоги.

4. Цінний папір акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, крім акції, повинен надавати його власнику сукупність прав не меншу, ніж та, що надавалася ним до припинення, крім випадку, коли власники трьох чвертей певного виду, типу та/або класу таких цінних паперів погодилися з відмовою від усіх або частини прав, які надаються такими цінними паперами. У разі коли різні випуски певного виду таких цінних паперів надають їх власникам різну сукупність прав, власники трьох чвертей кожного випуску таких цінних паперів повинні погодитися з відмовою від усіх або частини прав.

5. Умовами конвертації акцій та інших цінних паперів під час припинення акціонерного товариства можуть передбачатися грошові виплати.

6. На зборах учасників товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватимуться йому акціями (частками, паями) товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок припинення акціонерного товариства.

7. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення діяльності товариства та про реєстрацію товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).
Виділення акціонерного товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства, що виділилося.

Припинення акціонерного товариства шляхом приєднання до іншого товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення діяльності такого товариства.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

субота, 18 жовтня 2008 р.

Стаття 76. Надання акціонерним товариством інформації

1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, крім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, якщо інше не передбачено законами.

2. Протягом 10 днів з моменту надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар акціонерного товариства зобов’язаний надати йому завірені копії документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не повинен перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.

3. На вимогу будь-якої особи, що не є акціонером, корпоративний секретар надає їй можливість ознайомитися із статутом акціонерного товариства та його внутрішніми положеннями, затвердженими загальними зборами, включаючи зміни до них, у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства або його внутрішніми положеннями.

4. Акціонерне товариство, що здійснює публічне розміщення цінних паперів, зобов’язане мати власну веб-сторінку в Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає опублікуванню.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 75. Зберігання документів акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство зобов’язане зберігати:
1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;
2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;
3) положення про кожну філію та представництво товариства;
4) документи, що підтверджують права товариства на майно;
5) протоколи загальних зборів та матеріали, з якими акціонери мали можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
6) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;
7) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;
8) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;
9) річну фінансову звітність;
10) документи бухгалтерського обліку;
11) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
12) проспект емісії та свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;
13) переліки афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;
14) особливу інформацію про товариство;
15) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.
На вимогу акціонера (акціонерів) або особи (осіб), яка підписалася на акцію (акції), а також на вимогу державних органів, на які покладено функції щодо регулювання та контролю на ринку цінних паперів, товариство (голова і члени його виконавчого органу та головний бухгалтер) надають перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції.
2. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам.
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера — щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 74. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства

1. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а у разі її відсутності — аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства.

Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства може проводитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 73. Аудитор

1. Аудитор (аудиторська фірма) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства відповідно до законодавства на підставі укладеного з ним договору.

Аудитором акціонерного товариства не може бути особа, пов’язана з товариством чи його учасниками майновими чи іншими інтересами або є афілійованою особою акціонера чи посадової особи товариства.

2. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 72 цього Закону.

3. Акціонер (акціонери), що є власником більше ніж 5 відсотків акцій товариства, має право укласти договір з обраним ним незалежним аудитором (аудиторською фірмою) про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності свого товариства. У цьому разі оплата послуг аудитора (аудиторської фірми) здійснюється за рахунок такого акціонера (акціонерів).
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 72. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року

1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів.

Товариство забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, що передбачається положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.

2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:

підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;

факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 71. Ревізійна комісія (ревізор)

1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).
В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 обов’язково утворюється ревізійна комісія.
Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства.

Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісний склад комісії, порядок її діяльності та компетенція з питань, не передбачених цим Законом, визначаються статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на 5 років.

2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
член наглядової ради;
член виконавчого органу;
особи, зазначені в частині першій статті 60 цього Закону.
Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.

3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у загальних зборах.

Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, якщо це передбачено статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 70. Наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість

1. У разі недотримання вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.

2. У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним та відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:

Стаття 69. Інформація щодо заінтересованості у вчиненні акціонерним товариством правочину

1. Для цілей цього Закону особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства, акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, або афілійована особа (особи), якщо вона (або посадова особа):

1) є стороною такого правочину;
2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами);
3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
4) унаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину;
5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи користується іншими результатами виконання правочину.
Посадова особа товариства в разі наявності в неї заінтересованості щодо вчинення правочину зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати виконавчий орган про наявність в неї такої заінтересованості.

2. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов’язаний протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про:
1) предмет правочину;
2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

3. Положення цієї статті Закону не застосовуються до:
1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 26 цього Закону;
2) пропорційного викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій;
3) приєднання до товариства, що здійснюється відповідно до частини другої статті 81 цього Закону, якщо товариство, до якого здійснюється приєднання, є власником понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується;
4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії (поруки) особам, які надають товариству позики.

4. Статутом акціонерного товариства може передбачатися, що положення цієї статті Закону не застосовуються частково або повністю.
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки:
Підписатися на: Дописи (Atom)